примушувати
Смотреть что такое "примушувати" в других словарях:
примушувати — ую, уєш, недок., приму/сити, у/шу, у/сиш, док., перех. 1) Вимагати в кого небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. || у сполуч. зі сл. себе. Спрямовувати свої зусилля на виконання чого небудь незалежно від бажання. || Домагатися… … Український тлумачний словник
примушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зганяти — я/ю, я/єш, зго/нити, ню/, ниш, недок., зігна/ти і розм. зогна/ти, зжену/, зжене/ш, док., перех. 1) Примушувати полишити певне місце; проганяти. || Примушувати переселятися звідки небудь. || Виганяти кого небудь із двору, дому і т. ін. 2) Скидати … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
тягти — і тягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. тяг, ла/, ло/ і тягну/в, ну/ла, ну/ло; недок. 1) перех. Ухопившись, тримаючись за що небудь, з силою переміщати в напрямку до себе або за собою. || Нести на собі чи в руках що небудь важке або великого розміру … Український тлумачний словник
витісняти — я/ю, я/єш, недок., ви/тіснити, ню, ниш, док., перех. 1) Створюючи нестерпні умови, утисками і т. ін. примушувати кого небудь залишити місце проживання. || Ведучи бій, примушувати ворога відступати. 2) перен. Примушувати зникнути, замінюючи собою … Український тлумачний словник
витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
заганяти — I я/ю, я/єш і рідко заго/нити, ню, ниш, недок., загна/ти, зажену/, зажене/ш; наказ. сп. зажени/; док., перех. 1) Примушувати кого , що небудь увійти кудись, у щось; прот. виганяти. || розм. Наказувати кому небудь, примушувати йти до якогось місця … Український тлумачний словник
